Допомога вразливим верствам населення - незмінний пріоритет у нашій роботі. А налагодження регіональної взаємодії центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги з соціальними службами дозволить комплексно допомагати цим людям, бо зазвичай, звертаючись за соціальною допомогою, вони мають і ряд правових питань, - зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

План спільних дій до меморандуму, який визначає напрямки міжвідомчої співпраці, робить основний акцент на практичних кроках, що допоможуть потенційним клієнтам системи БПД швидко, якісно і у зручному для себе форматі отримати необхідну правничу допомогу.

Так, підписавши меморандум про співробітництво та план дій до нього сторони запланували:

Отримати безоплатну правову допомогу можна:

Довідково. Національна сервісна служба займається реалізацією політики, соціального захисту населення та захисту прав дітей, здійснює державний контроль під час надання соціальної підтримки і захисту прав дітей та координує дії органів влади і органів місцевого самоврядування щодо забезпечення прав дітей, проведення соціальної роботи, надання базових соціальних послуг і соціальної підтримки відповідно до потреб жителів територіальних громад.

Від початку повномасштабної війни зросла кількість звернень до системи БПД. З-поміж тих, хто потребує правничої допомоги, - значна частка внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни та членів їхніх сімей, людей з інвалідністю з низьким доходом. Чимало звернень стосуються захисту інтересів дітей. Якщо консультацій та розʼяснень недостатньо для розвʼязання питання, такі клієнти можуть отримати вторинну правову допомогу, тобто послуги представництва інтересів у суді, державних органах, а також допомогу в підготовці документів до суду.

Як свідчить статистика звернень, з 24 лютого 2022 року вторинну правову допомогу від системи БПД отримали майже 9 000 ветеранів війни та членів їхніх сімей, більш як 10 200 внутрішньо переміщених осіб, понад 7 400 людей з інвалідністю з низьким доходом, а також понад 3 100 дітей. 

Щоб ще більше людей дізналися про своє право на безоплатну правову допомогу, в системі БПД виготовили листівки та плакати. Плакати інформують, що первинна правова допомога доступна кожній людині. А листівки - що визначені категорії людей можуть отримати усі види послуг системи, містять перелік цих послуг, приклади питань, які часто допомагають вирішувати юристи, та інформацію, як звернутися по допомогу.

Зокрема, люди, що мають потребу проконсультуватися з юристом, можуть:

Дізнатися про приклади успішного захисту прав людей, які вже звернулися до системи БПД, можна з інформаційної сторінки, QR-код на яку також розміщений на листівці. 

Друкована інформаційна продукція вже надійшла в регіони, тож юристи почали активно розповсюджувати листівки й плакати серед громадськості та партнерів.

Листівки та плакати виготовили в межах кампанії про безбар"єрність правової допомоги. Усунення перешкод у доступі до безоплатної правової допомоги є одним з пріоритетних напрямів роботи системи БПД.

Технічна допомога надана за підтримки американського народу через проєкт "Трансформація комунікацій" (ТСА) Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). 

Понад 150 представників юридичної спільноти, в тому числі юристи системи безоплатної правової допомоги та адвокати, що співпрацюють з системою БПД, долучилися до формування дорожньої карти реагування на випадки сексуального насильства та захисту прав постраждалих. Напрацьовували ці алгоритми дій під час IV Всеукраїнського форуму юристок ЮрФем за участі Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики Катерини Левченко, заступниці Генерального прокурора Вікторії Літвінової та представників Програми підтримки ОБСЄ для України і Агентства США з міжнародного розвитку в Україні.

Обговорюючи питання сексуального насильства, пов"язаного з конфліктом, реагування на сексуальне насильство та протидії сексуальному насильству щодо дітей, директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов зауважив, що ці проблеми недостатньою мірою порушені в українському суспільстві. Зокрема, він розповів про результати соціологічного дослідження, проведеного Gradus Research за підтримки USAID, відповідно до якого 45% українців вважають, що проблема СНПК замовчується та ігнорується.Водночас Олександр Баранов підкреслив, що наразі система БПД проводить масштабну всеукраїнську інформаційну кампанію, щоб привернути увагу суспільства до проблеми сексуального насильства, пов"язаного з конфліктом, та інформувати про можливості системи БПД для захисту прав постраждалих від СНПК.

Оскільки більшість українців отримують корисну інформацію з соціальних мереж та телебачення, свою інформаційну кампанію ми розпочали з розповсюдження соціальної відеореклами. На сьогоднішній день, менш ніж за місяць трансляції, її переглянули понад мільйон людей. А найближчим часом ці ролики зможуть побачити і подорожуючі потягами "Інтерсіті. Люди мають знати, що проблема СНПК існує і що вони можуть звернутися по допомогу, коли будуть до цього готові", - зазначив Олександр Баранов.

Він розповів і про розширення кола суб"єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу, а саме додавання до переліку потерпілих від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості та катування або жорстокого поводження.Загалом учасники форуму спільними зусиллями напрацювали низку кроків, що допоможуть якісно надавати допомогу постраждалим, не завдаючи при цьому моральних страждань.

Серед цих кроків і вдосконалення законодавства, яке, зокрема, має передбачити  відповідальність за кібернасильство сексуального характеру та запровадити обов"язкове призначення адвоката для потерпілого у кримінальному провадженні, обов"язкове залучення психологів у справах щодо дітей. Крім цього, експерти визначилися, що у справах щодо дітей є необхідним застосування "зеленої кімнати" та моделі "Барнахус", мінімізація участі дитини у судовому засіданні, довіра до показань потерпілої дитини тощо.

У 2023 році люди почали частіше звертатися до системи безоплатної правової допомоги. Загальна кількість звернень зросла на 5% порівняно з відповідним періодом минулого року. Крім того, від початку цього року вторинну правову допомогу отримали на 115% більше внутрішньо переміщених осіб ніж за такий самий час торік. Про це свідчить статистика звернень до юристів.

За січень - травень 2023 року до системи БПД надійшло майже 248 тис. звернень, що на 5% більше ніж за такий період минулого року. Основна частка звернень, близько 226 тис., стосувалася надання правових консультацій та розʼяснень законодавства. Вторинну правову допомогу, тобто послуги представництва інтересів у суді та інших державних органах, надали у 22 тис. випадків, що на 7% більше ніж у 2022 році.

"Найчастіше цього року клієнтам надавали вторинну правову допомогу в питаннях, що повʼязані зі стягненням аліментів, призначенням державної соціальної допомоги, виплат та компенсацій. Серед актуальних також звернення щодо військового обліку, мобілізації та бронювання. Натомість минулого року переважали питання щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Утім часто зверталися і щодо стягнення аліментів, виплати соціальних допомог та компенсацій, укладення та розірвання шлюбу, встановлення фактів, що мають юридичне значення", - розповідає заступниця директора Координаційного центру з надання правової допомоги Наталія Марчук.

Важливо зазначити, що майже кожне п"яте звернення про надання вторинної правової допомоги надійшло цього року від внутрішньо переміщених осіб. У системі БПД від початку року зареєстрували близько 4 тис. таких звернень, або 17% від загальної кількості. Минулого року за аналогічний період до юристів звернулося більш як удвічі менше людей зі статусом ВПО - понад 1 700 переселенців, або 9 % від загальної кількості клієнтів. 

Цього року, як і минулого, звернення внутрішньо переміщених осіб переважно стосуються встановлення фактів, що мають юридичне значення (смерті чи народження на тимчасово окупованій території, родинних відносин, виправлення помилок у правовстановлюючих документах) - понад 700 звернень, а також укладення та розірвання шлюбу - майже 600 звернень.

Проте найбільше клієнтів системи БПД, які зверталися від початку року по вторинну правову допомогу, - це люди з низьким доходом. Впродовж січня - травня цього року зареєстрували понад 9 тис. звернень від цієї категорії клієнтів, що становить понад 40% від загальної кількості випадків надання вторинної правової допомоги. Ця цифра несуттєво відрізняється від минулорічної, коли за такий самий період до юристів системи БПД звернулося майже 8 тис. малозабезпечених осіб, або 38%. 

Найчастіше цього року люди з низькими статками зверталися по допомогу щодо стягнення аліментів (майже 1 400 звернень) та укладення й розірвання шлюбу (близько 1 100 звернень). До слова, торік також переважали питання стягнення аліментів (майже 1 200 звернень), проте на другій позиції були звернення щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування (понад 1 000 звернень).

Нагадаємо, що юристи системи БПД завжди готові допомогти розвʼязати вашу правову проблему. Отримати безоплатну правову допомогу можна:

Готові правові консультації можна переглянути на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid: https://wiki.legalaid.gov.ua).

Щоб отримати безоплатну вторинну правову допомогу, необхідно подати до найближчого за місцем свого перебування бюро правової допомоги звернення та документи, які підтверджують відповідний статус особи.

З 24 лютого 2022 року до системи БПД звернулося майже 12 тисяч захисників та захисниць України. У кожній третій справі клієнти потребували вторинної правової допомоги, зокрема звернення до суду. Деякі з цих справ презентовано в збірці, випущеній системою безоплатної правової допомоги.

"Допомога ветеранам війни завжди була пріоритетною для системи БПД, однак саме зараз вона набувала особливого значення. У цій збірці ми презентуємо лише деякі з багатьох справ, які позитивно завершились для наших клієнтів", -  зазначає  директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Захисники та захисниці України найчастіше звертаються з питань:

Також в збірці представлені приклади надання правової допомоги членам сімей загиблих героїв. Їм, зокрема, доводиться звертатися до юристів, щоб встановити факти смерті при виконанні військового обов"язку, довести батьківство загиблого захисника, оформити виплати. Наші юристи роблять все можливе, щоб допомогти розв"язати ці правові проблеми. За період повномасштабного вторгнення у системі БПД зареєстрували понад дві тисячі звернень від сімей загиблих захисників та захисниць.

Переглянути збірку: bit.ly/3NPOPJh

Адресу найближчого бюро правової допомоги можна дізнатися за посиланням: https://bit.ly/bpd_buro 

Або звертайтеся дистанційно:

Усі сервіси доступу до безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

Отож, яким чином система безоплатної правової допомоги може допомогти дітям? Розберемо на конкретному прикладі.

Нещодавно на гарячу лінію системи безоплатної правової допомоги звернулася неповнолітня дівчинка, яка повідомила, що її матір вчиняє відносно неї домашнє насильство, як фізичне, так і психологічне, та попросила допомоги. Під час спілкування з дитиною юрист розповів про її права та механізм вирішення конкретної проблеми.

Для оперативного реагування та якнайшвидшого забезпечення надання допомоги неповнолітній оператор контактного центру передав повідомлення про вчинення домашнього насильства за юрисдикцією до Броварського місцевого центру з надання БВПД.

Фахівчиня місцевого центру, керуючись Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" та Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку взаємодії суб"єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі",  повідомила про факт вчинення домашнього насилля відносно неповнолітньої службу у справах дітей та сім"ї і управління поліції за місцем проживання дитини.

Варто зауважити, що, отримавши повідомлення про факт вчинення домашнього насильства від дитини, фахівці системи БПД в обов"язковому порядку протягом доби інформують про це уповноважений орган Національної поліції та відповідну службу у справах дітей, - говорить начальниця відділу з питань гендерної політики, запобігання та протидії домашньому насильству Координаційного центру з надання правової допомоги Діана  Бабаян.

Служба у справах дітей та сім"ї спільно з представниками ювенальної превенції протягом доби після отримання повідомлення про факт вчинення домашнього насильства  здійснили виїзд до місця проживання дівчинки, для належного реагування на повідомлення та проведення оцінки ризиків продовження чи повторного вчинення домашнього насильства. Під час виїзду поспілкувалися  з матір"ю та окремо з донькою. За результатом перевірки факту вчинення насильства не виявили, проте провели профілактичні бесіди і з матір"ю, і з дитиною, залучили до роботи з неповнолітньою та її матір"ю шкільного психолога. Сім"я наразі стоїть на профілактичному обліку служби у справах дітей та сім"ї.

Таке швидке й ефективне реагування на факт домашнього насильства пов"язане з налагодженою тісною співпрацею між  усіма суб"єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі. Завдяки цій взаємодії постраждалі обізнані про можливість отримання правової допомоги, вони не залишаються без підтримки та знають, що їх можуть захистити, - зазначила директорка Броварського  місцевого центру з надання БВПД Катерина Лиско.

Крім того, за словами Катерини Лиско, кількість звернень від дітей щороку зростає, цьому сприяє не лише ефективна взаємодія між організаціями, а й ефективна правопросвітницька робота системи БПД в учнівських колективах. Завдяки такій діяльності юристів діти знають, куди звертатися по допомогу, і впевнені, що  жодне їхнє звернення не залишиться без уваги.

Марія - дружина військового, який обороняв Маріуполь. Торік у квітні її чоловік Олександр дістав поранення й потрапив у полон, де перебуває й донині.

У військовій частині Марії підтвердили, що Олександр справді став бранцем, і почали нараховувати його належні виплати. Однак з 19 червня 2022 року виплати припинили, обґрунтувавши це тим, що нібито Олександр добровільно здався в полон.

Доходи чоловіка були єдиним джерелом існування родини. Тож Марія звернулася до системи безоплатної правової допомоги Миколаївщини. Представляти інтереси жінки доручили Романові Качану, адвокату, який співпрацює із системою безоплатної правової допомоги (БПД).

Адвокат зауважив, що виплата грошового забезпечення членам сімей здійснюється до повного з"ясування обставин потрапляння  військовослужбовців у полон або до звільнення з полону. Він допоміг оформити всі потрібні документи, які підтверджують, що військовослужбовець потрапив у полон під час ведення бойових дій, а не добровільно здався. Зрештою всі виплати було відновлено.

Відповідно до пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" , за військовослужбовцями, захопленими в полон або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яке виплачується щомісячно сім"ям зазначених військовослужбовців.

Крім того, у разі встановлення такого факту особа та / або члени її сім"ї можуть отримати державну допомогу в розмірі 100 000 гривень. Про це писав  Урядовий портал.

Згідно з Порядком  виплати грошового забезпечення сім"ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 (далі - Порядок), "виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками... членам сімей військовослужбовців за їхньою заявою на ім"я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації)".

Фахівець Координаційного центру з надання правової допомоги Марія Ємельянова пояснила , що грошове забезпечення виплачується дружині або чоловіку.

У разі відсутності у військовослужбовця дружини (чоловіка) ці кошти можуть отримувати повнолітні діти, які до полону проживали з полоненим, законні представники чи усиновлювачі неповнолітніх дітей, особи, що перебували на утриманні військовослужбовців або його батьки рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Якщо хтось один відмовляється від виплати грошового забезпечення, його частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання, - зазначила Марія Ємельянова.

Важливо! Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (установи, організації), місця служби або дезертирували, не здійснюється.

Також фахівчиня розповіла, що відповідно до пункту 4 Порядку виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється за їхньою заявою на ім"я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

До заяви додаються:

Строки подання та розгляду заяви

Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації):

Строк розгляду заяви - 15 днів. Про результати розгляду заяви повідомляється заявнику в письмовій формі.

Є випадки, коли командир може відмовити у виплаті:

Командир має надати заявниці / заявнику довідку про перебування військового в полоні у разі отримання окремої заяви з таким проханням. Також по неї можна звернутися до Міноборони або інших силових структур (якщо там служив військовополонений), через Національне інформаційне бюро (гаряча лінія: 1648). Довідка входить до переліку обов"язкових документів (щодо військовослужбовців) для звернення до Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи.

Марія Ємельянова повідомила, що нещодавно уряд затвердив зміни, якими спростив порядок оформлення довідок про перебування в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України. У Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах йдеться про те, що вона оформляється протягом 30 календарних днів з дня надходження відповідної заяви.

Оскарження рішення про відмову

Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено в судовому порядку. У цьому випадку система БПД дозволить родині не витрачати на це власні кошти, а наддасть безоплатну правову допомогу.

Розглядаючи проблемні питання, які стосуються доступності правничих послуг на деокупованих територіях та територіях ведення бойових дій, Олександр Баранов зауважив, що система безоплатної правової допомоги працює не зупиняючись  весь час з моменту повномасштабного вторгнення рф. Юристи системи допомагають клієнтам, які мешкають в так званих "сірих зонах" і на окупованих та деокупованих територіях.

Ми намагаємося зробити все, щоб наші сервіси були доступними для людей, які живуть в окупації. І на сьогоднішній день можемо їм запропонувати звертатися до наших фахівців, зателефонувавши у телеграм чи до контакт-центру  за номером 0 800 213 103. Це дуже зручні і популярні  інструменти. Оскільки кожного дня ми надаємо більше тисячі правових консультацій телефоном, - Олександр Баранов.

Окрім дистанційних сервісів системи БПД, доступ до правової інформації населенню у зонах ведення бойових, "сірих зонах" та на деокупованих територіях забезпечуватимуть і військові Сил Територіальної оборони ЗСУ, зокрема, розповсюджуючи інформаційні матеріали та буклети, що розробляють юристи системи БПД, в тих містах і селах, до яких, з безпекових причин, не мають доступу правники. Крім цього, представники ТрО збиратимуть правові запити від українців, які живуть у вищезгаданих регіонах, перенаправлятимуть людей до юристів, що надають безоплатну правову допомогу.

Передбачається, що правова допомога надаватиметься відповідними фахівцями, насамперед бійцями ТрО, у плідній взаємодії з працівниками системи безоплатної правової допомоги, серед яких головним органом виступає Координаційний центр з надання правової допомоги, у співпраці з неурядовими та міжнародними організаціями, - зауважив заступник начальника штабу Сил ТрО, полковник Дмитро Бородавко.

Представники неурядових та міжнародних організацій, серед яких Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, БФ "Право на захист", також взяли участь у обговоренні питання доступу до правової допомоги населення у зонах, наближених до бойових дій та з обмеженими можливостями державних органів у забезпеченні послуг, та розповіли про власні повноваження у цій сфері та наголосили на синергії зусиль всіх організацій. Варто зауважити, що  представлений алгоритм надання правової допомоги у регіонах, що наближені до зон бойових дій шляхом перенаправлення клієнтів  та проведення спільної правопросвітницької роботи вже напрацьований, і більше того вже перевірений на практиці, а отже дієвий.

Загалом протягом минулого року до системи БПД звернулося 2 609 людей з питань, що стосувалися запобігання та протидії домашньому насильству. З-поміж цих осіб 1 144 отримали первинну правову допомогу, натомість 1 465 для розвʼязання своєї проблеми потребували вторинної правової допомоги. Це свідчить про те, що часто лише консультацій та розʼяснень недостатньо, щоб допомогти тим, хто стикнувся з домашнім насильством.

"Серед найпоширеніших питань, з яким звертаються особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, - допомога у складенні заяви до суду про видачу обмежувального припису відносно кривдника, представництво їхніх інтересів у судах, розірвання шлюбу й поділ майна, а також стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини та позбавлення кривдника батьківських прав", - розповідає заступниця директора Координаційного центру з надання правової допомоги Наталія Марчук.

Важливо, що завдяки зусиллям адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, та працівників місцевих центрів суди задовольняють майже 83% від загальної кількості поданих до суду заяв про видачу обмежувального припису.

Відповідно до статистики звернень, частіше по допомогу звертаються жінки, їх майже 89% з-поміж тих, кому юристи системи БПД допомагали в питаннях домашнього насильства. Вік більшості потерпілих -  36-60 років.

Щодо кількості звернень у розрізі областей, то найбільше звернень фахівці системи БПД зареєстрували у Львівській (293), Житомирській (200), Тернопільській (174) областях та в місті Києві (268).

У 67% випадків інтереси потерпілих від домашнього насильства або насильства за ознакою статі у судах представляли адвокати, які співпрацюють з системою БПД, а в 33% - уповноважені працівники місцевих центрів з надання БВПД.

В умовах воєнного стану правопросвітницька діяльність, спрямована на підвищення рівня правової обізнаності мешканців громад, залишається одним із головних завдань системи БПД. Зокрема, йдеться також про інформування людей, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, про їхні права та встановлені законодавством механізми захисту.

Щоб донести важливу інформацію до постраждалих від насильства та до можливих свідків таких дій, працівники центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги систематично організовують правопросвітницькі заходи - як офлайн, так і в онлайн-форматі. Так, упродовж минулого року фахівці системи провели близько 1000 заходів на тему домашнього насильства. У цих подіях взяли участь понад 23 тисячі осіб.

До речі, одна із тем, які часто порушують юристи системи БПД, стосується підстав та порядку винесення термінового заборонного та обмежувального приписів, адже це насправді дієві інструменти, спроможні швидко захистити від кривдника людину, яка зазнала насильства. Крім того, фахівці бюро правової допомоги розповідають, до яких установ можна звернутися по допомогу, як отримати безоплатну правову допомогу.

"Домашнє насильство - це порушення прав людини. І для того, щоб ефективно допомагати людям, ми маємо працювати кожен на своєму місці й співпрацювати одне з одним. Навіть інформаційна робота з цієї теми вимагає об"єднання зусиль, більш потужної роботи, щоб донести до вчителів, молоді, представників органів місцевого самоврядування, мобільних бригад, центрів соціальних послуг інформацію про те, як захищати права потерпілих від домашнього насильства", - зазначає  головна фахівчиня із звʼязків з громадськістю та пресою сектору онлайн просвіти відділу правопросвітництва Координаційного центру з надання правової допомоги Наталія Кожем"яка.

Андрій Петрович - ветеран війни. До системи безоплатної правової допомоги чоловікові довелося звернутися, коли вирішив оскаржити протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП, - вчинення домашнього насильства.

У розмові з юристами Київського бюро правової допомоги №8 клієнт розповів, що зазнав насильства від власного онука. Щоб захистити себе від онука, який лаявся та намагався його бити, чоловік викликав поліцію. Однак протокол про вчинення домашнього насильства правоохоронці, не розібравшись, склали саме на Андрія Петровича.

З наміром оскаржити дії працівників поліції Андрій Петрович звернувся до системи БПД. Позаяк клієнт, як ветеран війни, має право на безоплатну вторинну правову допомогу, у Правобережному київському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги йому призначили адвокатку Анну Бурдужу.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що немає жодних належних доказів, які б підтверджували, що чоловік вчиняв домашнє насильство щодо онука. А оскільки обвинувачення особи не може ґрунтуватися на припущеннях, суд заявив про відсутність в діях Андрія Петровича складу адміністративного правопорушення.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень - №760/17627/22

Додатково. Нагадаємо, що отримати безоплатну вторинну правову допомогу, звернувшись до системи БПД, можуть:

Якщо ви вважаєте, що ви чи ваші близькі зазнають домашнього насильства, або вам потрібна консультація, телефонуйте до нашого контакт-центру 0 800 213 103, розкажіть про ситуацію та дізнайтеся план ваших майбутніх дій, щоб зупинити насильство.

Інші сервіси для постраждалих від домашнього насильства:

У воєнний час потреба військовослужбовців у якісній і вчасній правовій допомозі зростає. Особливо вона потрібна військовим, що перебувають на лікуванні й не мають змоги самостійно звернутися по правничу допомогу. З якими питаннями до системи безоплатної правової допомоги звертаються військовослужбовці розповіла кореспондентам  АрміяInform заступниця директора Координаційного центру з надання правової допомоги Наталія Марчук. 

Серед питань, з якими до системи БПД найчастіше  звертаються військовослужбовці: проходження ВЛК та оскарження рішення комісії, захист у справах про адміністративні правопорушення, звільнення з військової служби, вихід на пенсію військовослужбовців, перерахунок військової пенсії, подання позовів щодо стягнення невиплаченого грошового та речового забезпечення, бойових виплат, отримання допомоги сім"ям загиблих військовослужбовців, отримання допомоги військовослужбовцям у разі поранення.

"У військовослужбовців виникає запитання, як правильно написати  рапорт на встановлення статусу учасника бойових дій, відпустку, звільнення, проведення службового розслідування та видачі довідки про обставини травми,  направлення на ВЛК, МСЕК, виплати додаткової винагороди під час лікування", - каже Наталія Марчук.

Звернення військовослужбовця до керівництва для вирішення цих та інших питань вимагає документального оформлення - подання рапорту. Це аналог заяви у цивільному житті.

Рапорт пишуть у 2-х примірниках і подають:

Рапорт подається послідовно по вертикалі керівництва (наприклад, спочатку командиру роти, потім командиру батальйону і так далі).

Якщо ж безпосередній керівник не реагує на рапорт, військовослужбовцю необхідно звернутися до керівництва вищого рівня, з обов"язковим зазначенням того, що він намагається врегулювати це питання.

Якщо є вмотивовані підстави неможливості довго чекати розгляду рапорту, разом із ним можна подати заяву про прискорення розгляду.

Відповідь на рапорт має бути письмовою. У разі, якщо це відмова, - з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз"ясненням порядку оскарження ухваленого рішення.

Слід пам"ятати, що військовослужбовець або члени його родини можуть й усно звертатися до командира військової частини, начальника органу військового управління, оскільки вони у визначені дні та години приймають військовослужбовців з особистих питань.

Інформацію щодо пропозицій, заяв і скарг у день їх надходження вносять до журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян (додаток 4 до Дисциплінарного Статуту ЗСУ), який ведуть і зберігають у кожній військовій частині, закладі та установі.

"В Україні питання захисту своїх прав у випадках домашнього насильства досі недостатньо висвітлені. Ця кампанія для того, щоб більше людей навчилися розпізнавати насильство та знали куди звернутися по допомогу", - зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Допомога постраждалим від сексуального насильства, пов"язаного зі збройною агресією росії проти України

Сексуальне насильство під час війни має багато проявів. Це і зґвалтування, навіть якщо людина не чинить опір при вчиненні відносно неї сексуальних дій в небезпеці, і примус до оголення, примусове роздягання (наприклад, на ворожих блокпостах), тортури сексуального характеру, травмування чи каліцтво статевих органів, і навіть погрози вчинення таких дій. Звернувшись до системи безоплатної правової допомоги, можна отримати консультацію юриста, допомогу із зверненням до поліції, представництво інтересів у суді.  

"Після пережитого люди часто не готові звертатися по правову допомогу одразу. Важливо пам"ятати, що такі злочини не мають строку давності. Людина може звернутися тоді, коли буде готова. Система безоплатної правової допомоги завжди буде поруч", - зазначила заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць. Що таке система БПД

Система безоплатної правової допомоги - це мережа бюро правової допомоги та дистанційні сервіси для отримання правової допомоги. Через них можна скористатися гарантованим державою правом кожної людини отримати безоплатну кваліфіковану допомогу юристів.

Як може допомогти система безоплатної правової допомоги

У системі БПД працюють досвідчені юристи, які допоможуть з підготовкою документів, складанням заяв до правоохоронних органів. Якщо потрібно представництво інтересів клієнтів у суді, зокрема в кримінальних справах - можуть додатково залучатися адвокати, які співпрацюють з системою БПД. Усі правові послуги надаються безоплатно для клієнтів. Як звернутися до системи безоплатної правової допомоги

Відеоісторії на основі реальних життєвих ситуацій постраждалих від домашнього насильства можна переглянути на Youtube.

Довідка про обставини травми - документ, який є підставою для компенсації зазнаної шкоди.

 "Для отримання цього документа військовослужбовець має подати рапорт до керівника підрозділу чи до медичної установи, яка надавала йому медичну допомогу", - наголосила Діана Бабаян.

Чи потрібно повідомляти свою військову частину? Представник медичного закладу повинен у документальній формі доповісти про прибуття військового з травмою командиру військової частини. Проте, щоб уникнути оголошення в самовільне залишення військової частини, військовослужбовцю варто самостійно повідомити про своє перебування безпосередньому командиру та заступнику командира. Де відбувається лікування? Залежно від тяжкості поранення лікування може тривати у спеціалізованому медичному блоці при військовій частині, військових закладах охорони здоров"я Міноборони (військових госпіталях) або в цивільних медичних установах. Чому важливий цей документ? Кожен з факторів у цьому документі впливає на висновок ВЛК і МСЕК та на розмір одноразової грошової допомоги в разі встановлення групи інвалідності або часткової втрати працездатності. Зазначаються умови зазнання травми, а також місце та час її зазнання та виключення того факту, що поранення було зазнано під впливом алкогольного чи наркотичного сп"яніння. Як отримати довідку? Подати рапорт на ім"я свого командира самостійно або через військово-медичну установу, де лікується військовий. До рапорту слід додати своє пояснення щодо обставин зазнання поранення в довільній формі. Якщо хтось із товаришів по службі бачив, як ви дістали травму, варто, щоб такі пояснення написали й вони. Командир військової частини видає наказ про проведення службового розслідування та складання акту розслідування, а уповноважений офіцер збирає пояснення постраждалих та свідків, описує події та складає відповідний акт розслідування. Командир військової частини підписує довідку про обставини травми та направляє її до закладу охорони здоров"я, в якому перебуває поранений. Що робити, якщо вам відмовляють? Вимагайте від командира надати письмову відмову на рапорт з поясненням причин такої відмови. Далі варто звернутися зі скаргою до вищого командування або до Військової служби правопорядку ЗСУ протягом одного місяця з дня отримання відмови. Якщо відмову не надали - скаржитися на бездіяльність командира, долучивши до скарги копію рапорту.

    Спрощено механізм надання безоплатної правової допомоги дітям та недієздатним особам. Особи, які постраждали від торгівлі людьми, отримають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Ці та інші новації містить Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги", який підписано Президентом України 2 травня 2023 року та опубліковано 5 травня 2023 року. Закон набирає чинності через 90 днів з дня його опублікування.    З набранням чинності Законом діти, недієздатні особи та особи, дієздатність яких обмежена, зможуть самостійно звертатися за безоплатною первинною правовою допомогою - отримувати консультації та роз"яснення з правових питань, допомогу у складенні документів непроцесуального характеру (скарг, заяв тощо). Також вони отримають право звертатися за безоплатною вторинною правовою допомогою особисто з питань, звернення з якими до суду дозволяється таким особам.

"Сімейний кодекс України та процесуальне законодавство передбачають звернення до суду з певних питань дітей, які досягли 14 років. Станом на сьогодні діє норма, якою визначено, що звернення про надання БВПД можуть подавати особи, які досягли повноліття. А звернення про надання безоплатної правової допомоги, що стосуються дітей, мають право надсилати їх батьки, або законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники тощо). І є багато випадків, коли саме законні представники дітей порушують права неповнолітніх. З набранням чинності Законом діти зможуть самостійно звертатися за правовою допомогою", - зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

  До нових суб"єктів права на БВПД належатимуть громадяни, які звернулися з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов"язаних з відновленням втрачених документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджене та знищене майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України.    Право на безоплатну вторинну правову допомогу також отримають особи, які постраждали від торгівлі людьми.

"Після початку широкомасштабної збройної агресії росії проти України значно збільшилася кількість постраждалих від торгівлі людьми. Вимушена міграція в пошуках безпечного притулку підвищила ризик потрапляння у таку ситуацію багатьох наших громадян. Ці особи з набранням чинності Законом  матимуть право звертатися до системи надання безоплатної правової допомоги з питань, пов"язаних із захистом їхніх прав, визначених Законом України "Про протидію торгівлі людьми" та отримувати такі правові послуги, як представництво у судах,  та складання процесуальних документів", - прокоментував  Олександр Баранов.

    З метою усунення соціальної несправедливості та забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги особам з інвалідністю збільшено критерій малозабезпеченості.     До набрання чинності Законом такі люди мали право на безоплатну вторинну правову допомогу в разі, якщо вони отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. Натомість з набранням чинності Законом критерій малозабезпеченості розширено до двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.    Законом також передбачено обов"язкову участь адвоката при розгляді судом справ щодо обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку, примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу.     На законодавчому рівні закріплюється право центрів залучати перекладача за рахунок коштів державного бюджету, у разі якщо суб"єкт права на безоплатну вторинну правову допомогу не володіє державною мовою та/або має порушення слуху.      У тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування Закону мають бути розроблені нормативно-правові акти, необхідні для його реалізації.   "У разі якщо особа не залучила адвоката, суд залучатиме його через систему надання безоплатної правової допомоги", - зазначив Олександр Баранов.

Разом з представниками органів соціального захисту розмовляли про соціальний супровід у громадах з майбутніми фахівцями та організували для них навчання з організації та здійснення соціальної роботи із вразливими категоріями сімей з дітьми. Під час заходу обговорювалися питання правового захисту сімей та осіб вразливих категорій населення, види соціальних послуг, стандарти їх надання, медіація у соціальній роботі, виявлення сімей з дітьми, які опинились у складних життєвих обставинах, здійснення оцінки потреб, соціальна робота з альтернативними формами сімейного виховання, механізм взаємодії суб"єктів, що здійснюють соціальну роботу. Після навчання та отримання необхідних навичок, соціальні працівники у чотирьох областях, розпочнуть надання послуг з соціального супроводу для вразливих сімей з дітьми. Це допоможе запобігти та вчасно реагувати на ситуації насильства, жорстокого поводження, ігнорування потреб дітей, експлуатації дітей в умовах надзвичайної ситуації.

Усиновлення дітей в Україні в умовах воєнного стану здійснюється  у відповідності до норм чинного законодавства, а саме: Сімейного кодексу України та Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей затвердженого урядовою постановою від 8 жовтня 2008 року № 905.

 Детальніше про особливості усиновленняодним з подружжя дитини другого з подружжяпід час правового режиму воєнного стану розповідає юрист Галицького бюро правової допомоги Ольга Гелемей.

Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється за місцем проживання дитини. Для цього, той з подружжя, хто бажає усиновити дитину, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем її проживання. Для подання такої заяви заявнику необхідно зібрати пакет документів, а саме:

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з'ясовує чи згідна дитина на усиновлення, якщо вона досягла відповідного віку та може висловити свою згоду.  Згода дитини на усиновлення надається у письмовій або усній формі залежно від віку та стану здоров'я дитини. Здійснює розгляд питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

Згідно ст. 310 ЦПК України,така заява подається до суду за місцем проживання дитини.

У позовній заяві про усиновлення дитини також може бути зазначено клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові дитини, місце народження та дату народження дитини, чи внесено зміни щодо актового запису про народження у разі визнання батьківства, материнства(ст.ст.126, 230 СКУ).

Зверніть увагу! Тільки на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини  вносяться відповідні зміни і видається нове Свідоцтво про народження дитини з урахуванням усіх цих змін - органом державної реєстрації актів цивільного стану України (ДРАЦС). При цьому Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Документи щодо усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя зберігаються службою у справах дітей до досягнення усиновленою дитиною 18 років, після чого знищуються, про що складається відповідний акт.

Поставити правове запитання можна у контакт-центрі системи БПД: 0 800 213 103, дзвінки безкоштовні, юристи на лінії пн-пт з 8:00 до 19:00, сб-нд з 9:00 до 18:00.

Або завітайте до найближчого з наших бюро: https://bit.ly/bpd_buro.

Пані Людмила мешкає одна. Нещодавно вона вийшла на пенсію за віком. Пенсії ледь вистачає на їжу і ліки. Тому вона вирішила оформити субсидію на сплату комунальних послуг.

Звернулася до органу соціального захисту населення. Та там їй відмовили через те, що за її адресою вже нібито призначено субсидію.

У Департаменті комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Людмилі повідомили, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є записи про інший об"єкта нерухомого майна за цією адресою, що належить іншій фізичній особі.

Річ у тім, що цей Реєстр в Україні почав працювати тільки у 2013 році. До цього через неуважність чи недобросовісність суб"єктів, які займаються присвоєнням адреси на об"єкти нерухомого майна, відбувалося дублювання адрес. На жаль, власники нерухомого майна найчастіше дізнаються про дублювання тільки під час перереєстрації об"єкта.

Пані Людмила звернулася до системи безоплатної правової допомоги.

Жінка має низький дохід (середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму), тому має право на безоплатну вторинну правову допомогу. Для допомоги пані Людмилі було призначено юристку Тетяну Миргородську, яка склала заяву до суду про встановлення факту, що має юридичне значення.

Оскільки, відповідно до п. 10 Порядку присвоєння адрес об"єктам будівництва, об"єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 р. № 690, у разі виявлення дублювання номерів окремих частин об"єкта зміна (коригування) адреси здійснюється на підставі рішення суду.

Суд задовольнив заявлені вимоги.

Тепер пані Людмила може повторно звернутись до державного реєстратора прав на нерухоме майно для нової реєстрації права власності на будинок. І згодом оформити субсидію.

Процедура всиновлення або встановлення опіки загалом є складною та довготривалою. На період воєнного стану в Україні її спростили для тих дітей, які залишилися без батьківського піклування внаслідок того, що місцезнаходження батьків чи законних представників наразі невідоме. Така форма опіки має назву "тимчасове влаштування", а перелік необхідних документів при її оформленні зменшений. Детальніше про оформлення опікунства над дитиною під час війни розповідає юрист Надвірнянського бюро правової допомоги Людмила Туєшин. Скористатися правом тимчасово прихистити дитину, яка опинилася без батьків у воєнний час, мають право особи,

 які перебувають у сімейних, родинних відносинах (в тому числі хрещені батьки). Для цього їм потрібно звернутися до служби у справах дітей за місцем свого проживання чи перебування дитини й надати такі документи: заяву;  копію паспорта; документи, що підтверджують сімейні, родинні зв"язки з дитиною; довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку; довідку про наявність чи відсутність судимості опікуна (її можна отримати онлайн через портал "Дія"). Термін розгляду документів - один місяць. Після позитивного рішення служба у справах дітей видає наказ про тимчасове влаштування дитини. Він і є підставою для її тимчасового перебування в сім"ї родичів. Також наказ дає право представляти інтереси дитини перед третіми особами. Поставити правове запитання можна у контакт-центрі системи БПД: 0 800 213 103, дзвінки безкоштовні, юристи на лінії пн-пт з 8:00 до 19:00, сб-нд з 9:00 до 18:00. Або завітайте до найближчого з наших бюро: https://bit.ly/bpd_buro

"Національне інформаційне бюро / National Information Bureau" підготувало роз"яснювальні матеріали:

Зібрати та зафіксувати усю можливу інформацію про примусову мобілізацію та дані про примусово мобілізованих осіб з будь-яких доступних джерел.

Повідомити про зникнення до:

Національного інформаційного бюро

Правоохоронних органів

Детальніше: https://nib.gov.ua/mobilized/uk.pdf

Якщо потрібна правова допомога - звертайтеся до системи БПД:

Проконсультуємо та надамо необхідну інформацію.

Допоможемо скласти:

звернення до державних установ, правоохоронних органів та органів військового управління;

документи для оскарження дій державних органів у судовому порядку*.

Як звернутися

Отримати усну консультацію чи інформацію можна у контакт-центрі системи БПД: 0 800 213 103 дзвінки безкоштовні, юристи на лінії пн-пт з 8:00 до 19:00, сб-нд з 9:00 до 18:00. Для з"єднання з оператором у голосовому меню натисніть 3.

Або завітайте до найближчого з наших бюро: https://bit.ly/bpd_buro

*Ця послуга, а також, за потреби, представництво у суді, надається категоріям громадян, що визначені у ст. 14 ЗУ "Про безоплатну правову допомогу", уточнити право на послугу можна у контакт-центрі.

Попри те, що життя в окупації саме собою складне та небезпечне, воно ще й породжує чимало правових проблем у людей, в тому числі тих, які стосуються оформлення спадщини. Навіть після деокупації міст і містечок, сіл і селищ України там нешвидко нормалізується життя, а відсутність напрацьованої нормативно-правової бази, що регулює різні аспекти життєдіяльності звільнених від окупанта територій, ускладнює реалізацію правових потреб громадян, в тому числі і тих, що стосуються спадкування.

Як реалізувати право на спадкування майна на тимчасово окупованих та деокупованих територіях України? З якими проблемами стикаються люди та які шляхи їх вирішення?

Правовий статус тимчасово окупованих та деокупованих територій України

Поняття "тимчасово окуповані території" та "деокупація" визначає Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII.

Відповідно до нього окупована територія є невід"ємною частиною території України, але в її межах збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація встановили та здійснюють фактичний контроль.

Деокуповані території - це території, які повернулися під загальну юрисдикцію України після тимчасової окупації та на яких відновлено конституційний лад України.

Загальні питання спадкування.

ЦК України визначає, що спадкування здійснюється за законом та заповітом.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці за законом почергово.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За загальним правилом спадкоємець, який проживав зі спадкодавцем, вважається таким, що прийняв спадщину (якщо протягом встановленого законом строку він не заявив про відмову від неї). Так само і малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, за винятком випадків відмови від прийняття спадщини.

Інші спадкоємці мають подати нотаріусу або уповноваженій посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування (у сільській місцевості) заяву про прийняття спадщини.

Подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи мають подати її батьки (усиновлювачі), опікун.

Щодо строків прийняття спадщини, то перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше, ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Відповідно до положень частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У даному випадку слід звернути увагу на те, що в Україні діє Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни, де можна перевірити, чи працює на даний час той чи інший нотаріус, тим самим заощадивши собі час на його пошук.

До заяви про прийняття спадщини необхідно додати такі документи:

свідоцтво про смерть спадкодавця;

докази родинних відносин зі спадкодавцем (за відсутності заповіту), якими, є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин;

оригінал чи дублікат заповіту (за наявності).

паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) спадкоємців;

оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно тощо.

Відповідно до п.1.3 глави 10 розділу II Порядку при зверненні спадкоємця у зв"язку з відкриттям спадщини нотаріус з"ясовує відомості стосовно:

факту смерті спадкодавця;

часу і місця відкриття спадщини;

кола спадкоємців;

наявності заповіту;

наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження;

необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Нотаріус заводить спадкову справу, і далі необхідно почекати до закінчення строку на прийняття спадщини.

В умовах воєнного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини, тобто місце звернення до нотаріуса не залежить від місця смерті спадкодавця чи місця знаходження його майна. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє чи не заводилася раніше спадкова справа іншим нотаріусом. Всі спадкоємці звертаються до одного нотаріуса, оскільки спадкова справа заводиться одна.

За відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п"яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.

Якщо за результатами перевірки відомостей Спадкового реєстру встановлено наявність раніше заведеної спадкової справи, заведена без використання Спадкового реєстру спадкова справа передається до нотаріуса, яким раніше заведено спадкову справу, якщо наявність такої справи не встановлено, здійснюється реєстрація спадкової справи в Спадковому реєстрі.

Забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

Складнощі, як правило, виникають з отриманням спадкоємцем свідоцтва про смерть спадкодавця, який проживав на тимчасово окупованій території, а також наявністю оригіналів документів на нерухоме спадкове майно. Крім того, є законодавчі особливості щодо часу та місця відкриття спадщини, які слід враховувати спадкоємцям.

Встановлення факту смерті спадкодавця на тимчасово окупованій території та отримання свідоцтва про смерть.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий окупаційними органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Таким чином, навіть маючи на руках документ окупаційних органів та/або осіб, який підтверджує факт смерті спадкодавця, слід звернутися з заявою про встановлення факту смерті цієї особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану за межами тимчасово окупованої території України.

Факт смерті особи на окупованій території можна встановити у судовому порядку. Для цього члени сім"ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов"язки чи законні інтереси) мають подати заяву до будь-якого місцевого суду в Україні за власним вибором.

У заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт смерті, а також підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

При цьому не вимагається подання до суду письмової відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації факту смерті.

Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у таких справах підлягає негайному виконанню.

Після отримання рішення суду можна звертатися до органу державної реєстрації актів цивільного стану за отримання свідоцтва про смерть і подальшого надання вказаного документа нотаріусу.

Час і місце відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Враховуючи положення частин 2 та 3 статті 111 Закону у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на тимчасово окупованій території, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Місце відкриття спадщини підтверджується довідкою про реєстрацію/останнє місце проживання виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради, або іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (копія актового запису про смерть, домова книга тощо).

Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

Якщо останнє місце проживання спадкодавця було на території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, нотаріусу подається відповідна заява спадкоємця.

У разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, воно підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили.

Як бути, якщо у спадкоємців відсутні оригінали документів на нерухоме спадкове майно?

Варто пам"ятати, що видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється нотаріусом після подання спадкоємцями правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Коли таке майно знаходиться на тимчасово окупованій або деокупованій території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, то доступ до оригіналів документів на спадкове майно може бути відсутній з причин, обумовлених окупацією або ж бойовими діями.

Однією з підстав відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальних дій є неподання відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до Порядку, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз"яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Враховуючи положення статті 392 ЦК України у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності.

Таким чином, для оформлення спадщини за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно необхідно зробити наступні кроки:

звернутись до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини у встановлені законом строки;

після спливу строку для прийняття спадщини отримати у нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дії у зв"язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно;

звернутись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування та отримати судове рішення,

після набрання судовим рішенням законної сили звернутись до нотаріуса і оформити право на спадщину.

Отримання свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до статтей 1296 та 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Якщо у складі прийнятої спадщини є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, спадкоємець зобов"язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Один необачний вчинок - крадіжка, хуліганство тощо - може зіпсувати дитині все життя, навіть привести до в"язниці. Але є альтернативний шлях - примирення неповнолітнього правопорушника з потерпілим, відновлення соціальних зв"язків із суспільством. Це і є відновне правосуддя. 

13грудня 2022 року проведено робочу зустріч за участю представників Галицького бюро правової допомоги, Центру пробації, та адвоката, який співпрацює із Регіональним центром з надання БВПД в Івано-Франківській області, Михайлом Лотоцьким на тему: "Відновне правосуддя - новий підхід реагування на злочин, вчинений неповнолітніми" на базі Галицького районного сектору філії ДУ "Центр пробації" в Івано-Франківській обл.

"Починаючи з 2019 року в нашій державі запроваджений пілотний проєкт "Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину". Наразі він вже поширений на всю територію України" - наголосила присутнім, Ольга Гелемей.

Юристка розповіла про 4 умови за яких застосовується дана програма.Вона дає можливість підліткам не розлучатися зі своїми батьками, рідними та близькими, не потрапляти під негативний вплив осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, а продовжувати навчання у школах чи інших навчальних закладах, займатися спортом, вести звичний спосіб життя відповідального громадянина України.

В ході зустрічі сторони домовились діяти в межах своїх повноважень та вирішувати питання у сфері охорони дитинства з метою запобігання вчинення неповнолітніми протиправної поведінки. Підполковник внутрішньої служби, Оксана Собецька, поділились із присутніми методами роботи із неповнолітніми, які перебувають на обліку в секторі пробації.

План-графік конкурсного відбору можна переглянути за посиланням: https://bit.ly/3ipZ9KN

Участь у конкурсному відборі можуть брати медіатори, які до набрання чинності Законом України "Про медіацію" (далі - Закон) пройшли навчання базовим навичкам медіатора (медіації) обсягом не менше 48 годин, що підтверджується відповідними сертифікатами або пройшли базову підготовку медіатора, проведену суб"єктом освітньої діяльності за програмою обсягом (тривалістю) не менше 90 годин навчання, у тому числі не менше 45 годин практичного навчання, що включає теоретичну підготовку і відпрацювання практичних навичок та, після підтвердження набутих компетентностей, отримали сертифікат базової підготовки медіатора, що відповідає вимогам Закону, мають вищу освіту, подали визначений перелік документів для участі у конкурсному відборі та пройшли дистанційний курс.

Конкурсний відбір відбуватиметься в період з 03 по 28 грудня 2022 року.

Місце проведення конкурсного відбору: 04053, Україна, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73, офіс 312.

Порядок проведення конкурсного відбору медіаторів, які залучаються центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджено наказом Мін"юсту від 28.11.2022 № 5298/5 (далі - Порядок проведення конкурсного відбору).

Порядок ведення Координаційним центром з надання правової допомоги Реєстру медіаторів, які залучаються центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги затверджено наказом Мін"юсту від 28.11.2022 № 5298/5.

Наявність (комплектність) поданих документів перевіряє Координаційний центр. Конкурсний відбір проводить комісія з відбору медіаторів, які залучаються центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - конкурсна комісія). Під час проведення другого етапу(співбесіди) можуть бути присутні спостерігачі.

Для участі у конкурсному відборі медіаторам необхідно:

1. З 03 по 11 грудня 2022 року через веб-сторінку https://legalaid.gov.ua/contest-mediators/:

УВАГА!

Слід звернути увагу на якість та комплектність поданих документів та їх відповідність Порядку проведення конкурсного відбору:

За достовірність відомостей, що містяться у поданих медіатором копіях документів, відповідальність несе медіатор.

За фактом подання медіатором документів для участі у конкурсному відборі медіатор отримає від Координаційного центру повідомлення про прийняття їх на опрацювання (повідомлення формується автоматично).

Після перевірки наявності надісланих документів, медіатора буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за зазначеною медіатором адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам, медіатор може подати документи повторно (до завершення строку подання документів для участі у конкурсному відборі).

УВАГА!

Подана заява про участь у конкурсному відборі може бути відхилена, якщо не дотримано вимог Порядку проведення конкурсного відбору медіаторів, в частині якості та комплектності поданих документів (їх сканованих копій).

2. Пройти дистанційний курс "Функціонування системи надання безоплатної правової допомоги"

З 13 по 18 грудня 2022 року пройти дистанційний курс "Функціонування  системи надання безоплатної правової допомоги" та виконати тестові завдання, що оцінюються автоматично.

Посилання на дистанційний курс та дані для входу (логін та пароль) будуть надіслані в електронному повідомленні Координаційного центру на електронну адресу медіатора, зазначену у заяві про участь у конкурсному відборі.

19-20 грудня 2022 року відповідна конкурсна комісія опрацює і оцінить подані документи, в тому числі, за критеріями наявності або відсутності рішення про притягнення медіатора до відповідальності за недотримання норм професійної етики та результатів проходження дистанційного курсу. Цей етап відбувається без персональної участі медіаторів.

3. Пройти індивідуальну співбесіду

З 22 по 26 грудня 2022 року пройти індивідуальну співбесіду з відповідною комісією, під час якої комісія оцінить медіатора за критеріями мотивації до надання послуг з медіації суб"єктам права на безоплатну правову допомогу, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити ситуаційні приклади ведення переговорів, вміння представляти ситуаційні приклади проведення підготовчих заходів до медіації та проведення медіації, а також компетенцій медіатора.

Під час проходження співбесіди медіатор повинен пред"явити оригінал паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України/спеціальний статус, чи паспортний документ іноземця.

Конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному медіатору додатково.

УВАГА!

За рішенням комісії співбесіда може проводитися дистанційно в режимі відеоконференції за умови наявності технічної можливості. У разі проведення співбесіди дистанційно канал зв"язку, час і дата початку проведення такої співбесіди узгоджуються з медіатором будь-яким доступним способом, у тому числі засобами телекомунікаційного зв"язку.

У разі проведення співбесіди дистанційно у режимі відеоконференції, медіатор має пред"явити паспорт громадянина України або інший документ, який посвідчує особу та підтверджує громадянство України, спеціальний статус відповідно до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або паспортний документ іноземця, що дає змогу ідентифікувати цього медіатора.

4. Результати конкурсного відбору

Медіатори, які пройдуть конкурсний відбір, будуть включені до Реєстру медіаторів, які залучаються центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Реєстр).

До 03 січня 2023 року на офіційному вебсайті системи надання безоплатної правової допомоги будуть оприлюднені результати конкурсного відбору. Кожен медіатор може перевірити наявність інформації в розділі "Реєстр медіаторів, які залучаються центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги".

Контактні дані осіб, які забезпечують зв"язок з медіаторами:

Кравцова Олена Володимирівна, головний юрист відділу з питань консенсуальних підходів врегулювання правових спорів управління впровадження альтернативних способів врегулювання спорів Координаційного центру з надання правової допомоги.

(044) 486 71 06. Понеділок - четвер: з 09:00 до 18:00, п"ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45.

Головченко Микола Феліксович, головний юрист відділу забезпечення допомоги в доступі до медіації управління впровадження альтернативних способів врегулювання спорів Координаційного центру з надання правової допомоги.

(048) 740 94 44, +380 (98) 368-53-34Понеділок - четвер: з 09:00 до 18:00, п"ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45.

Адреса електронної пошти: adr.department@legalaid.gov.ua

ДОВІДКОВО:

Медіатор, якого включено до Реєстру, зможе укласти з центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги договір про надання послуг з медіації,  проведення якої забезпечують центри з надання безоплатної вторинної правової допомогиу межах Порядку реалізації пілотного проекту "Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення", затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Генеральної прокуратури України від 21.01.2019 № 172/5/10, після підтвердження спеціалізації медіатора для надання послуг з медіації, проведення якої забезпечують центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Механізм підтвердження спеціалізації та укладання договорів з медіаторами, які залучаються центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, встановлюється Координаційним центром.

Воєнний стан в Україні обмежив деякі права і свободи людини і громадянина. Зокрема, ми маємо дотримуватися комендантської години, для деяких категорій громадян обмежена свобода пересування. Водночас уповноважені органи - Національна поліція, СБУ, Національна гвардія, Держприкордонслужба, ДМС, Держмитслужба та ЗСУ - посилили заходи, які є необхідними для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Які ж є заходи можуть застосовуватися щодо громадян під час воєнного стану?

Чи мають право поліцейські перевіряти документи людей, просто зупинивши їх на вулиці? Чи можуть вони вилучити документи?

Перевіряти документи поліція має право і в мирний час. Це передбачено Законом України "Про Національну поліцію".

Зараз перевірка документів є також одним із заходів правового режиму воєнного стану. Як саме це має відбуватися - визначено у Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженому постановою Кабміну від 29.12. 2021 №1456. Це відбувається лише у визначених законодавством випадках. Під час перевірки документів, які посвідчують особу, працівник поліції не має права їх фотографувати, а також і вилучати.

А якщо працівник поліції вимагає вивернути кишені, показати вміст рюкзака?

Такі вимоги поліцейського не є обшуком, як часом думають, а свідчать про застосування такого превентивного заходу, як поверхнева перевірка. Під час її проведення людина повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей. Після цього поліцейський проводить безпосередньо поверхневу перевірку - візуально оглядає людину, проводить по поверхні одягу рукою або спеціальним приладом. Це має проводитися поліцейським відповідної статі. Проте у невідкладних випадках поверхневу перевірку може проводити будь-яка уповноважена особа за умови використання при цьому спеціального приладу або засобу.

Яку інформацію треба вимагати у поліцейського?

У таких випадках, відповідно до ст.18 ЗУ "Про Національну поліцію", поліцейський зобов"язаний:

Крім цього, під час проведення превентивних поліцейських заходів, наприклад, перевірки документів, поліція зобов"язана повідомити людині про причини застосування до неї цих заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Чи мають право поліцейські фіксувати пошурення на фото- чи відеокамеру? Чи можуть використовувати з цією метою свій телефон?

Фото- та відеозйомка також є превентивним поліцейським заходом, який здійснюється не лише з метою фіксування правопорушення, але і для:

Для фото- та відеофіксації поліцейський може використовувати портативний відеореєстратор - так звану боді камеру, що кріпиться на форменому одязі. У деяких випадках поліцейські можуть тримати відеореєстратор у руках, прикріплювати до шолому тощо. Це прописано в Інструкції, затвердженій наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026. А ось можливості фіксувати поліцейським правопорушення на свій телефон у цьому документі не передбачено. В такому разі треба звернути увагу працівника поліції на його незаконні дії, бо відповідно до ст.307 Цивільного кодексу України він не має права фотографувати особу без її згоди на свій телефон, адже фотографія теж підпадає під законодавче визначення "персональні дані".

Повідомити про ті чи інші незаконні дії поліцейського можна за номером 102 або 0-800-50-02-02 (call-центр) або ж направити скаргу в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі в порядку Закону України "Про звернення громадян".

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

Детальніше про видачусвідоцтва про право на спадщинурозповідає юрист Галицькогобюро правової допомоги Ольга Гелемей.   

Що таке свідоцтво про право на спадщину?

Свідоцтво про право на спадщину - це процесуальний нотаріальний акт, який засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємців. 

Найчастіше пересічний громадянин стикається із видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом.

Особливості видачі свідоцтва про право на спадщину за законом!

При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.

Спадкоємці закликаються до спадкування за законом впорядку черговості. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі:

-відсутності спадкоємців попередньої черги;

-усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування;

-неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини або відмови від її прийняття.

Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.

Зверніть увагу!

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов"язково перевіряє:

-факт смерті спадкодавця;

-час і місце відкриття спадщини;наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом;  

-прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб;

-склад спадкового майна на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз"яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання всудовому порядку.

Свідоцтво про право на спадщину оформляється в двох примірниках, один з яких залишається в матеріалах спадкової справи.

Особливості видачісвідоцтва про право на спадщину за заповітом!

При оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє в його прийомі.

У разі визнання заповіту недійсним спадкування відбувається за законом.

При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус має обов"язково з"ясувати наявність спадкоємців, які мають право на обов"язкову частку у спадщині(перелік яких визначено у ст.1241Цивільного кодексу України).

Визначивши розмір обов"язкової частки, нотаріус видає спадкоємцю, який має право на обов"язкову частку у спадщині, свідоцтво про право на спадщину за законом, а спадкоємцеві за заповітом - свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

 Нагадую!!!У мирний часнотаріус видає свідоцтво про право на спадщину після закінчення 6 місяців з моменту відкриття спадщини.Проте, в умовах воєнного стану видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється після закінчення строку для прийняття спадщини.

Зверніть увагу!!! В умовах воєнного стану забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до його реєстрації у Спадковому реєстрі.

Знайти нотаріуса для вирішення спадкових питань можна в Реєстрі нотаріусів, які працюють під час війни, ведення якого здійснює Нотаріальна палата України.

Один необачний вчинок - крадіжка, хуліганство тощо - може зіпсувати дитині все життя, навіть привести до в"язниці. Але є альтернативний шлях - примирення неповнолітнього правопорушника з потерпілим, відновлення соціальних зв"язків із суспільством. Це і є відновне правосуддя. 

19 вересня 2022 року проведено робочу зустріч за участю представників Галицького бюро правової допомоги, Центру пробації, ювенальної превенції, ССД, відділу соціальних послуг Галицької міської ради на тему: "Відновне правосуддя - новий підхід реагування на злочин, вчинений неповнолітніми" на базі Галицького районного сектору філії ДУ "Центр пробації" в Івано-Франківській обл.

"Починаючи з 2019 року в нашій державі запроваджений пілотний проєкт "Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину". Наразі він вже поширений на всю територію України" - наголосила присутнім, Ольга Гелемей.

Юристка розповіла про 4 умови за яких застосовується дана програма. Вона дає можливість підліткам не розлучатися зі своїми батьками, рідними та близькими, не потрапляти під негативний вплив осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, а продовжувати навчання у школах чи інших навчальних закладах, займатися спортом, вести звичний спосіб життя відповідального громадянина України.

В ході зустрічі сторони домовились діяти в межах своїх повноважень та вирішувати питання у сфері охорони дитинства з метою запобігання вчинення неповнолітніми протиправної поведінки. Підполковник внутрішньої служби, Оксана Собецька, спільно із старшим інспектор ювенальної превенції, Оксаною Чіх, поділились із присутніми методами роботи із неповнолітніми, які перебувають на обліку в підрозділі ювенальної превенції та секторі пробації. Особливу увагу зосереджено на співпраці та спільному відвідуванні неповнолітніх осіб за місцем їх проживання з метою проведення заходів профілактичного та правопросвітницького характеру.

Війна жорстоко та безповоротно лишила тисячі українських родин домівок і фактично засобів до існування, а бізнес ‒ майна, яке приносило дохід. Наразі держава намагається якнайшвидше вирішити питання компенсації збитків для повернення усіх громадян до нормальних умов життя та роботи.

Щоб у майбутньому отримати відшкодування, необхідно:

1. Надати докази, що підприємству належало до війни відповідне майно. Якщо мова йде про нерухомість чи транспорт, інформація про право власності на них міститься у відповідних державних реєстрах. Щодо рухомого майна потрібно надати договори, що підтверджують право власності на нього, первинні документи, підтверджуючі факт наявності майна у підприємства на момент початку бойових дій.

2. Довести факт знищення або пошкодження майна та причинно-наслідковий зв"язок, що цю шкоду спричинено у результаті агресії російської федерації. Для цього варто звернутися до органу поліції для фіксації факту пошкодження майна шляхом складення протоколу огляду місця події та внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо у приміщенні підприємства виникла пожежа, то потрібно отримати від Державної служби України з надзвичайних ситуацій довідку про пожежу, зробити самостійно відео або фото наслідків, знайти свідків події та задокументувати їх свідчення, провести інвентаризацію майна, а також бажано скласти акт пошкоджень (руйнувань) у присутності представників органу місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації чи військової адміністрації.

3. Оцінити розмір завданих збитків. Відповідальними за визначення шкоди та збитків в частині підприємств недержавної форми власності, господарських товариств (крім тих, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі), які розміщуються на території відповідних областей та м. Києва, визначено обласні, Київську міську держадміністрації (на період воєнного стану ‒ військові адміністрації).

Основними показниками, які оцінюватимуться під час визначення шкоди та збитків підприємств є:

Увага Фондом державного майна України та Міністерством економіки України розроблено проєкт Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв"язку зі збройною агресією російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, який станом на 02 вересня 2022 року оприлюднений для обговорення на сайті Міністерства економіки України за посиланням: https://bit.ly/3Q8buzo.

    !У разі прийняття змін до законодавства Порядок може бути змінено

Дo членів сім"ї військoвoслужбoвця нaлежaть йoгo (її) дружинa (чoлoвік), їхні діти і бaтьки. Діти є членaми сім"ї незaлежнo від тoгo, чи є це діти будь-кoгo з пoдружжя, спільні aбo усинoвлені, нaрoджені в шлюбі aбo пoзaшлюбні.

Членaми сім"ї військoвoслужбoвця мoже бути визнaнo й інших oсіб зa умoв пoстійнoгo прoживaння рaзoм із суб"єктoм прaвa нa пільги і ведення з ним спільнoгo гoспoдaрствa.

Вимoгa ведення спільнoгo гoспoдaрствa із суб"єктoм прaвa нa пільги з oплaти зa кoристувaння житлoм і кoмунaльними пoслугaми зaстoсoвується не зaвжди, лише в передбaчених зaкoнoм випaдкaх.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон) члени сімей військoвoслужбoвців стрoкoвoї служби тa військoвoї служби зa призoвoм oсіб oфіцерськoгo склaду мaють перевaжне прaвo при прийнятті нa рoбoту і нa зaлишення нa рoбoті при скoрoченні чисельнoсті aбo штaту прaцівників, a тaкoж нa першoчергoве нaпрaвлення для прoфесійнoї підгoтoвки, підвищення квaліфікaції і перепідгoтoвки з відривoм від вирoбництвa тa нa виплaту нa періoд нaвчaння середньoї зaрoбітнoї плaти.

Дружинaм (чoлoвікaм) військoвoслужбoвців, крім військoвoслужбoвців стрoкoвoї служби, виплaчується зa місцем рoбoти грoшoвa дoпoмoгa в рoзмірі середньoмісячнoї зaрoбітнoї плaти при рoзірвaнні ними трудoвoгo дoгoвoру у зв"язку з переведенням чoлoвікa (дружини) нa службу в іншу місцевість.

При тимчaсoвій втрaті прaцездaтнoсті листки непрaцездaтнoсті oплaчуються дружинaм (чoлoвікaм) військoвoслужбoвців у рoзмірі 100 відсoтків середньoмісячнoї зaрoбітнoї плaти незaлежнo від стрaхoвoгo стaжу.

Дружинaм (чoлoвікaм) військoвoслужбoвців, крім військoвoслужбoвців стрoкoвoї служби, дo зaгaльнoгo стaжу рoбoти, неoбхіднoгo для признaчення пенсії зa вікoм, зaрaхoвується періoд прoживaння рaзoм з чoлoвікoм (дружинoю) в місцевoстях, де не булo мoжливoсті прaцевлaштувaння зa спеціaльністю, aле не більше 10 рoків.

Oбoв"язки місцевих рaд щoдo сoціaльних гaрaнтій членів сімей військoвoслужбoвців:

Прaвo нa житлo

Держaвa зaбезпечує військoвoслужбoвців жилими приміщеннями aбo зa їх бaжaнням грoшoвoю кoмпенсaцією зa нaлежне їм для oтримaння жиле приміщення нa підстaвaх, у межaх житлoвих нoрм і відпoвіднo дo вимoг, встaнoвлених Житлoвим кoдексoм Укрaїни, іншими зaкoнaми, Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 728, тощо.

Військoвoслужбoвцям, які мaють вислугу нa військoвій службі 20 рoків і більше, тa членaм їх сімей нaдaються жилі приміщення для пoстійнoгo прoживaння aбo зa їх бaжaнням грoшoвa кoмпенсaція зa нaлежне їм для oтримaння жиле приміщення, oднoрaзoвo, прoтягoм усьoгo чaсу прoхoдження військoвoї служби зa умoви, щo ними не булo викoристaнo прaвo нa безoплaтну привaтизaцію житлa.

У пoзaчергoвoму пoрядку в рaзі пoтреби пoліпшення житлoвих умoв нaдaються жилі приміщення сім"ям військoвoслужбoвців, які зaгинули (пoмерли) aбo прoпaли безвісти під чaс прoхoдження військoвoї служби, зa місцем їх перебувaння нa oбліку грoмaдян, які пoтребують пoліпшення житлoвих умoв.

Oргaни місцевoгo сaмoврядувaння зoбoв"язaні нaдaвaти земельні ділянки тa в межaх визнaчених зaкoнoм пoвнoвaжень дoпoмoгу в будівництві військoвoслужбoвцям, бaтькaм тa членaм сімей військoвoслужбoвців, які зaгинули (пoмерли) aбo прoпaли безвісти під чaс прoхoдження військoвoї служби, a тaкoж звільненим з військoвoї служби oсoбaм, які стaли oсoбaми з інвaлідністю під чaс прoхoдження військoвoї служби, якщo вoни виявили бaжaння пoбудувaти привaтні жилі будинки.

Прaвo нa oхoрoну здoрoв"я тa медичну дoпoмoгу

Члени сімей військoвoслужбoвців (крім військoвoслужбoвців стрoкoвoї військoвoї служби тa курсaнтів (слухaчів) вищих військoвих нaвчaльних зaклaдів, a тaкoж вищих нaвчaльних зaклaдів, які мaють військoві нaвчaльні підрoзділи) зa відсутнoсті зa місцем їх прoживaння держaвних aбo кoмунaльних зaклaдів oхoрoни здoрoв"я oтримують медичну дoпoмoгу у військoвo-медичних зaклaдaх oхoрoни здoрoв"я.

Військoвoслужбoвці (крім військoвoслужбoвців стрoкoвoї військoвoї служби) тa члени їх сімей мaють прaвo не більше oднoгo рaзу нa рік нa сaнaтoрнo-курoртне лікувaння тa відпoчинoк у сaнaтoріях, будинкaх відпoчинку, пaнсіoнaтaх і нa туристських бaзaх Міністерствa oбoрoни Укрaїни, інших утвoрених відпoвіднo дo зaкoнів Укрaїни військoвих фoрмувaнь тa прaвooхoрoнних oргaнів з пільгoвoю oплaтoю вaртoсті путівoк у визначених рoзмірaх тa відповідно до Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками до санаторно-курортних закладів військовослужбовців, ветеранів війни, ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ та деяких інших категорій осіб і членів їх сімей, затвердженого постановою Кaбінету Міністрів Укрaїни від 27 квітня 2011 року № 446. Тaким же прaвoм кoристуються члени сімей військoвoслужбoвців, які зaгинули (пoмерли) aбo прoпaли безвісти під чaс прoхoдження військoвoї служби.

Прaвo нa oсвіту

Дітям військoвoслужбoвців зa місцем прoживaння їх сімей у першoчергoвoму пoрядку нaдaються місця у зaгaльнooсвітніх тa дoшкільних нaвчaльних зaклaдaх і дитячих oздoрoвчих тaбoрaх незaлежнo від фoрм влaснoсті.

Oсoбa, у якoї oдин з бaтьків (усинoвлювaчів) був військoвoслужбoвцем, який зaгинув чи визнaний судoм безвіснo відсутнім при викoнaнні ним oбoв"язків військoвoї служби, прoтягoм трьoх рoків після здoбуття відпoвіднoї зaгaльнoї середньoї oсвіти зaрaхoвується пoзa кoнкурсoм зa oсoбистим вибoрoм спеціaльнoсті дo держaвних і кoмунaльних вищих тa прoфесійнo-технічних нaвчaльних зaклaдів Укрaїни для нaвчaння зa рaхунoк кoштів держaвнoгo і місцевих бюджетів.

Прaвo нa безoплaтний прoїзд

Члени сімей військoвoслужбoвців (крім військoвoслужбoвців стрoкoвoї військoвoї служби) мaють прaвo нa безoплaтний прoїзд зaлізничним, пoвітряним, вoдним тa aвтoмoбільним (зa виняткoм тaксі) трaнспoртoм:

1) від місця прoживaння дo місця прoхoдження військoвoї служби військoвoслужбoвця у зв"язку з йoгo переведенням;

2) дo місця прoведення відпустки військoвoслужбoвцем в межaх Укрaїни;

3) при звільненні військoвoслужбoвця з військoвoї служби, a тaкoж у рaзі зaгибелі (смерті) військoвoслужбoвця - дo oбрaнoгo місця прoживaння в межaх Укрaїни.

Пільги щодо безоплатного проїзду обраним видом транспорту у відпустку в межах України нaдaються зa умoви, якщo рoзмір середньoмісячнoгo сукупнoгo дoхoду сім"ї в рoзрaхунку нa oдну oсoбу зa пoпередні шість місяців не перевищує величини дoхoду, який дaє прaвo нa пoдaткoву сoціaльну пільгу (у 2022 рoці ‒ 3470,00 грн.).

Членaм сімей військoвoслужбoвців, які прoхoдять військoву службу в oсoбливий періoд, гaрaнтується виплaтa грoшoвoгo зaбезпечення цих військoвoслужбoвців у рaзі немoжливoсті ними йoгo oтримaння під чaс учaсті у бoйoвих діях тa oперaціях. У тaкoму рaзі виплaтa грoшoвoгo зaбезпечення здійснюється членaм сімей військoвoслужбoвців (пункт 61 стaтті 18 Зaкoну).

Кaбінетoм Міністрів Укрaїни, місцевими рaдaми, підприємствaми, устaнoвaми, oргaнізaціями мoжуть встaнoвлювaтися й інші пільги тa гaрaнтії сoціaльнoгo зaхисту сімей військoвoслужбoвців.

Також, відпoвіднo дo статті 16 Зaкoну у рaзі зaгибелі (смерті) військoвoслужбoвця члени йoгo сім"ї мaють прaвo нa oднoрaзoву грoшoву дoпoмoгу. Зaкoнoм визнaчений перелік oсіб, які мaють прaвo нa тaку дoпoмoгу, підстaви для її признaчення тa рoзміри зaлежнo від oбстaвин.

Пoстaнoвoю Кaбінету Міністрів Укрaїни від 28 лютого 2022 рoку № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім"ям під час дії воєнного стану" встaнoвленo, щo сім"ям зaгиблих oсіб виплaчується oднoрaзoвa грoшoвa дoпoмoгa в рoзмірі 15 мільйoнів гривень, якa рoзділяється рівними чaстинaми нa всіх oтримувaчів - членів сім"ї військoвoслужбoвця тa йoгo утримaнців.

У рaзі зaгибелі військoвoслужбoвця днем виникнення прaвa нa oднoрaзoву грoшoву дoпoмoгу є дaтa смерті, щo зaзнaченa у свідoцтві прo смерть.

Вaжливo! Якщo oсoбa oднoчaснo мaє прaвo нa oтримaння oднoрaзoвoї грoшoвoї дoпoмoги зa вказаною пoстaнoвoю Уряду тa oднoрaзoвoї грoшoвoї дoпoмoги aбo кoмпенсaційнoї виплaти, встaнoвлених іншими нoрмaтивними aктaми, тo здійснюється лише oднa виплaтa зa вибoрoм.