В Городенці планують розформувати районну лікарню?

23 Січня 2013 p.

Чутки, що буцімто розформовують Городенківську центральну районну лікарню, збурили мешканців краю неабияк: найперше — сам колектив, адже у сфері охорони здоров'я задіяно тисячну армію медиків та обслуговуючого персоналу.

Що вже й казати про населення: кого ж-бо втішить перспектива їхати за потреби до Снятинської, Коломийської чи Тлумацької медустанов. Зрештою, городенківська медицина завжди була на доброму рахунку, займаючи передові позиції на рівні області за більшістю показниками, і втрачати є що.

Та диму без вогню не буває, адже на рівні держави давно йшлося про реформування медичної галузі. Тож про те, як все-таки відбуватиметься цей процес, і які конкретно зміни відбудуться щодо охорони здоров'я в нашому краї, ми попросили розповісти першого заступника начальника головного управління охорони здоров'я облдержадміністрації, голову депутатської комісії облради Миколу Олінійчука.

— Миколо Дмитровичу! Зміни в галузі охорони здоров'я, вочевидь, назріли давно, адже безперечними є погіршення стану здоров'я населення, високі показники смертності осіб працездатного віку, зменшення середньої тривалості життя, нерівність у доступності медичної допомоги, яку існуюча система охорони здоров'я задовольнити не в змозі.

— Городенківська районна рада прийняла торік Програму розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я, підготовленими на основі кращого світового досвіду, лише розвиток цієї первинної ланки дасть змогу якісно змінити надання медичної допомоги населенню, істотно вплинути на поліпшення демографічної ситуації та досягнути справедливого й раціонального використання бюджетних коштів. У більшості держав світу на частку медико-санітарної допомоги припадає до дев'яноста відсотків загального обсягу медичних послуг, а чисельність лікарів загальної практики сімейної медицини складає чи не половину всіх ескулапів. Бо як було дотепер: не застосовувалися принципи комплексності та наступності в наданні медичної допомоги, не було достатньої уваги профілактиці захворювань та диспансеризації населення. Це призводило до того, що несвоєчасно виявляли хвороби та їх ускладнення, а отже, до збільшення потреби населення у спеціалізованій медичній допомозі, яка є дороговартісною.

— Що передбачається цією районною програмою?

— Планується вдосконалити нормативно-правову та науково-методичну бази діяльності закладів охорони здоров'я первинної ланки. Продовжуватиметься робота зі створення мережі амбулаторій сімейної медицини у населених пунктах через реорганізацію та перепрофілювання діючих закладів охорони здоров'я.

— Яких змін у галузі слід очікувати найближчим часом і конкретно — на рівні Гоороденківської районної лікарні?

— Насамперед авторитетно заявляю: пропоновані зміни не стосуватиметься якогось скорочення. Йдеться про створення центру первинної медико-санітарної допомоги, який охопить роботу ФАПів та сільських лікарських амбулаторій і частину районної поліклініки. Це забезпечить проведення цільових профоглядів, щеплень. Первинні обстеження медиками сімейної медицини сприятимуть виявленню захворювань і, за потреби, хворі скеровуватимуться до ЦРЛ чи до клінік третинної медичної допомоги (спеціалізованих центрів). Акцент робитиметься ж насамперед на пропаганду здорового способу життя. До честі керівництва як району, так і нашої ЦРЛ, певні напрацювання вже є. Вітаю рішення на рівні держави передати ФАПи у відання ЦРЛ і на баланс районів та міст, адже медицина — специфічна галузь, то ж нею мають управляти спеціалісти. Це дає змогу управляти первинною ланкою, бо іноді доходило до абсурду: як у селі захворіла фельдшерка чи подалася на заробітки, то не було кому замінити, позаяк її роботу оплачує місцева громада конкретного населеного пункту.

— Планується, що другим рівнем надання медичної допомоги населенню стане так звана консультативна поліклініка на рівні району плюс діагностичний центр. Що це дасть?

— Власне, лікар сімейної медицини має встановити первинний діагноз і за потреби призначити амбулаторне лікування вдома чи в денному стаціонарі на рівні сільського медзакладу. Це, безперечно, обходитиметься дешевше для людей. На потреби сільської медицини буде скеровано чверть бюджету. Й лише в тяжких станах треба буде їхати до райцентру чи до обласної лікарні. Для того на рівні району найперше мають подбати про наповнення кваліфікованими кадрами та забезпечення сучасною діагностичною апаратурою. В цьому контексті видається логічним, що дороговартісне медобладнання доцільніше сконцентрувати в медзакладах третьої ланки. В майбутньому йтиметься про зосередження в регіональних центрах потужної діагностичної техніки, вузькопрофільних відділень на кшталт нейрохірургії. Беперечно, це дозволить економити бюджетні кошти. Наведу такий приклад. Свого часу в Чернелицькій лікарні було пологове відділення. Нібито й добре як для віддаленої зони. Одначе кількість пологів зменшувалася, не набиралося й п'ятдесяти за рік, а цілодобовий пост треба було утримувати. До того ж, не було необхідної анестезіології, неонатолога. Я, як тодішній головний лікар, прийняв рішення закрити його, і то було оправдано. Щось подібне передбачається, наприклад, у Гвіздецькій та Отинійській лікарнях, адже навіть потужніший бюджет Коломийщини не потягне якісного фінансування аж трьох лікарень.

— Як стало відомо, зовсім інший підхід буде до служб швидкої допомоги.

— Так, насамперед у тому, що то буде цілком окрема ланка охорони здоров'я і фінансуватиметься, за практикою зарубіжних країн, із держбюджету чи з Червоного Хреста. Вона має бути відокремленою від ЦРЛ, так, як нині є із санепідемслужбою, що має контролювати її роботу і дбати за профілактику інфекційних захворювань. Швидка допомога — це та служба, яка має займатися ургентними випадками, як от пологи, травми, гострі стани, а не возити консультантів чи доставляти хронічних хворих. Якщо так є, то це свідчить про низьку ефективність роботи первинної ланки.

— І насамкінець, які напрацювання вже є щодо Городенківської ЦРЛ?

— По-перше, абсолютно не зменшується ліжкофонд та не скорочуватиметься персонал. Частина поліклініки й далі буде задіяна як консультативний центр. А в кого підніметься рука забрати пологове відділення, яке є на рівні найліпших в країні, чи хірургічне, де вже нині проводять складні операції з мінімальною травматизацією, тобто лапароскпічним методом, і в гінекології, і в урології. Залишаться дитяче, гінокологічне, неврологічне та реанімаційне відділення. Реорганізація торкнеться травматологічної допомоги та інфекційного відділення, адже в світі це зводиться до відведення кількох ліжкомісць для ізоляції інфікованих, а лікування провадять у спеціалізованих центрах, розташованих віддалено від населених пунктів. Зрештою, стаціонари мають самі подбати, як виживати. Наголос робитиметься на створенні додаткових реабілітаційних відділень. В цьому контексті розглядається й Чернелицька лікарня.
Загалом же, в області передбачається оновлення обладнання, лабораторій, створення медицини катастроф. Тож сподіваюся, що наші краяни відчують позитивний ефект від реформування галузі в цілому.

Людмила СТРАЖНИК для БРІЗ

• В Городенці триває семінар-тренінг на тему: «Стратегія агроекономічного розвитку громади. Розвиток навичок опитування зацікавлених сторін та взаємодії у перемовинах»
• У Городенці відбувається реконструкція водопроводу
• У Городенці відкрили гінекологічний кабінет безбар’єрного доступу
• За підтримки міжнародних організацій в області планують проводити заходи із психосоціальної підтримки для дітей різних вікових груп
• У Калуші планують відкрити центр підтримки військовослужбовців та членів їхніх сімей
• В Івано-Франківську діткам, батьки яких військові, планують зробити подарунок до Дня народження

РОЗСИЛКА НОВИН